2015-05-29
У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.
Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Його немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас. Цього дня усі – дорослі і діти, стають трішки іншими. Оберемки квітів, усміхнені обличчя і сльози на очах, щирі, напутні слова та вітання – все це свято Останнього дзвоника.
У Степовому НВК, як і повсюди в навчальних закладах України, пролунав останній дзвоник. Для 3 одинадцятикласників він став прощальною мелодією.
Були цього дня і нагороди, подяки та грамоти, поздоровлення від директора, сільського голови, гостей, вчителів, батьків.
І ось хвилююча мить… Звучить останній дзвінок. Радість та смуток переповнюють серця випускників. Навчання у школі закінчилося. Попереду – незвіданий шлях дорослого і серйозного світу. У добру путь і щасливу днину, дорогі випускники! Чудових вам канікул, школярі!